Класний керівник

Методичні рекомендації щодо

проведення години спілкування

Мета, завдання і правила проведення  години спілкування

Години спілкування допомагають учням зрозуміти значущість проблем, що відбуваються в житті, залучають їх у процес вирішення власних про­блем. Важливо проводити годину спілкування не час від часу, а в системі, за певною технологією.

Мета години спілкування – допомогти у вирішенні проблем, розвивати в учнів здатність вирішувати ці проблеми самостійно.

Завдання: викликати дітей на відверту розмову один з одним, ініці­ювати чесну дисципліну серед школярів. Дуже важливий неосудливий тон дискусії.

Як відзначають Джейн Нелсон у «Позитивній дисципліні» і Вільям Глассер у «Школі без невдах», особливо варто виділити деякі моменти, яких не повинно бути на годині спілкування:

•  не дозволяйте дітям засуджувати або звинувачувати інших;

•  не залучайте дітей до вистежування й виявлення правопоруш­ників;

•  не карайте весь клас за поведінку окремих дітей;

•  щоб залучити клас до пошуку справедливого й правильного рішен­ня, треба створити атмосферу співпраці.

При організації й проведенні години спілкування важливе дотримання низки правил або вироблення власних, наприклад:

•  спробувати самим вирішити проблему;

•  не чинити один на одного ніякого тиску;

•  слухати один одного й не перебивати.

Структура години спілкування

Структура класних зборів може бути такою.

1.Представлення обговорюваної проблеми (класним керівником або учнями).

2.Виклад інформації з проблеми.

3.Початок дискусії: «Що нам необхідно зробити для того, щоб...», «Результат вийшов таким, тому що...»

4.Пропозиції щодо вирішення проблеми.

5.Вибір рішення.

6.Обговорення передбачуваного результату рішення.

7.Закриття зборів.

Процедура години спілкування

Процедура години спілкування передбачає й особливі умови. Школярі повинні сидіти по колу, бачити того, хто говорить. Не менш важливо дотримуватися встановлених часових обмежень. Для учнів початкової школи досить 30 хвилин, а для старших школярів – 45 хвилин. Якщо обговорення, дискусія відбуваються успішно й цікавлять усіх учнів, то час може бути продовжено, але до розумних меж. Разом із класом необ­хідно встановити, як часто організовувати класні збори, зустрічі. Однак можуть виникнути ситуації, що вимагають невідкладного проведення класних зборів, тоді їх можна організувати вранці, до початку занять. На класних зборах можуть вирішуватися питання виборів і перевиборів органів самоврядування; проводяться групові ігри на відкритому повітрі з моделювання соціальних ситуацій, тренування позитивного мислення; створення класних правил для досягнення бажаної етичної поведінки; вирішення конфліктів і налагодження дружніх взаємин між учнями. За допомогою різноманітних форм діяльності учнів у самоврядуванні клас­ному керівникові необхідно визначити внутрішній ріст дітей. Це може бути виражене в переліку спеціальних навичок, характерних для дітей різного віку.

Для учнів початкових класів характерні такі основні навички:

1. Розуміти й описувати проблему, виступати не соромлячись.

2. Висловлювати власну думку, брати активну участь в обговоренні питання (проблеми).

3. Уміти слухати, коли інші діляться своїми ідеями, думками.

4. Підтримувати тривалий контакт.

5. Чекати й не переривати мовця.

6. Відповідально ставитися до дорученої справи, розвивати здатність до рефлексії.

7. Приймати рішення, адекватне проблемі, потім дотримуватися його.

Для старших школярів характерні такі основні навички: 

1.Уміти пропонувати більш ніж один спосіб вирішення проблеми.

2.Враховувати різні точки зору.

3.Передбачати різні наслідки пропонованих рішень.

4.Використовувати активне слухання для перефразування й повто­рення ідей інших учасників.

5.Реагувати на інших на основі принципу емпатії.

6.Відповідально виконувати й брати активну участь у всіх справах класу.

7.Розвивати здатність до рефлексії.

Година спілкування як одна з головних форм виховання в школі

Форма – це зовнішній обрис, зовнішній вид, контури предмета; зо­внішнє вираження якого-небудь змісту.

Форма виховної роботи – це сукупність організаторських прийомів і виховних засобів, що забезпечують зовнішнє вираження виховної робо­ти (композиційна побудова виховного заходу).

Форми виховної роботи – явище динамічне. Існуюча система форм виховної роботи постійно поповнюється новими, відповідно до умов шкільного життя.

Існують різні підходи до класифікації форм виховання, в основі яких лежить та чи інша ознака:

1)за кількістю учасників: масові (шкільний бал), групові (класні збо­ри), індивідуальні (бесіда);

2)за видами діяльності: пізнавально-розвивальні (вікторина), роз­важальні (дискотека), за напрямами виховної роботи (профорієнтаційні, фізкультурно-оздоровчі тощо справи);

3)        за результатом: інформаційний обмін (усний журнал), ви­роблення спільного рішення (збори), суспільно значущий продукт (акція милосердя).

Широко розповсюдженою формою виховної роботи є годи­на спілкування (година класного керівника).

Година спілкування – це форма виховної роботи, при якій школярі під ке­рівництвом педагога включаються в спеціально організовану діяльність, яка сприяє формуванню системи відносин до навколишнього світу.

Виділяють два основні види виховної години: тематична і година спілкування з поточних справ у класі.

Типи години спілкування

Година спілкування морального спрямування

Мета:

1.Освіта учнів з метою вироблення власних моральних поглядів, су­джень, оцінок.

2.Вивчення, осмислення й аналіз морального досвіду поколінь.

3.Критичне осмислення й аналіз власних моральних учинків, учинків однолітків та однокласників.

4.Розвиток моральних особистісних якостей, таких як доброта, ба­жання допомагати людям, уміння визнавати свої помилки, відстоювати власну точку зору і поважати чужу (не можна проводити часто).

Година спілкування пізнавально-інтелектуального спрямування

Мета:

1.Розвиток пізнавального інтересу учнів.

2.Розвиток уміння усвідомлювати свої індивідуальні можливості, прагнення до самовдосконалення.

Тематична година спілкування

Мета:

1.Розвиток кругозору учнів.

Сприяння духовному розвитку учнів, формуванню їхніх інтересів і духовних потреб.

Година спілкування інформаційного спрямування

Мета:

1.Формування в учнів причетності до подій і явищ суспільно-політичного життя своєї країни, свого міста, району.

2.Застосування знань, отриманих на уроках історії й суспільство­знавства.

3.Формування власного ставлення до того, що відбувається.

4.Розвиток дослідницьких умінь.

Форми години спілкування

•  бесіди (естетичні, моральні);

•  диспути;

•  зустрічі з цікавими людьми;

•  вікторини 3 різних сфер знань;

•  дискусії;

•  КВК;

•  інтерактивні ігри;

•  ігри-подорожі;

•  тренінги;

•  читацькі конференції.

Класний керівник обирає зміст і форму проведення години спілкування, виходячи з:

•  вікових і психологічних особливостей школярів;

•  цілей і завдань, які він ставить;

•  моральних установок, інтересів, потреб учнів.

Підготовка й проведення

При підготовці й проведенні виховного заходу необхідно орієнтува­тися на таку систему дій:

•  визначити тему, сформулювати мету;

•  скласти план (сценарій);

•  підібрати відповідний матеріал, наочне приладдя, музичне оформ­лення й т. ін. з теми;

•  дати завдання учням для попередньої підготовки (якщо це перед­бачено планом);

•  визначити ступінь доцільності участі у виховній годині інших пе­дагогів або батьків.

Поради щодо проведення години спілкування:

•  від предметної інформації – до оцінки інформації;

•  від загальних оцінок – до розгорнутих суджень;

•  увага до виступів учнів;

•  акцент на важливих моментах;

•  міркування разом з дітьми;

•  спільний пошук шляхів вирішення проблеми;

•  урахування психологічних особливостей сприйняття матеріалу учнями (слабка увага – зміна діяльності: музична пауза / фізкультхвилинка / гостре запитання);

•  участь дітей у складанні плану виховних годин (чверть/півріччя/ рік); вибір із декількох запропонованих.

Аналіз години спілкування

Він потрібний вихователеві для визначення завдань індивідуаль­ної роботи з вихованцями, виділення стратегічних напрямів роботи з класом.

Виділяють дві сторони аналізу.

Перша – це спільний аналіз учителя з вихованцями (рефлексія). За­вдання вчителя полягає в тому, щоб допомогти учням зіставити намічене й результат; причому важлива не констатація, а аналіз діяльності, оцінка внеску кожного; виділення позитивних моментів в організації спільної діяльності.

Інша сторона – це педагогічний аналіз. Схематично він виглядає так:

•  Чому? Навіщо? – Потреби, особливості, інтереси.

•  Що? –Ціль.

•  Як? – Методи, форми роботи. Активність, захопленість, інтерес, емоційний стан учнів. Удачі, труднощі.

•  І що ми з цього маємо? – Результат, продовження роботи.

Критерії ефективності  години спілкування:

До них належать:

•  особистісна значущість для учнів;

•  комфортність, сприятливий психологічний клімат;

•  можливість для прояву й розвитку індивідуальних і творчих здіб­ностей школярів;

•  збагачення життєвого досвіду учнів;

•  духовно-моральна цінність;

•  включеність учнів у підготовку й проведення виховної години.

Психолого-педагогічна характеристика класу

(приклад характеристики 8 класу)

1. Загальні відомості про класний колектив, історія його формування.

У 8 класі навчаються 10 учнів (з них хлопчиків – 4, дівчаток – 6). Всі учні 1995 року народження. Колектив сформований у 2008 навчаль­ному році, діти прийшли в ліцей з різних шкіл. Усі вчителі, у тому числі класний керівник, для них нові.

2. Керівництво й організація класного колективу.

На початку навчального учні обрали старосту. Максим Диренко – явний лідер у класі, активний, наполегливий, має авторитет серед учнів, здатний організувати їх на будь-який позакласний захід (збори ліцею, випуск стінгазети), до того ж важливим є його прагнення залучити кож­ного; старанний учень – завжди готовий до уроку, адекватно реагує на критику.

У класі є неофіційний «ватажок» – Євген Зотов, занадто балакучий, надмірно рухливий, легко відволікається, імпульсивний, винить інших у своїх помилках, ставить багато запитань, які не стосуються теми. Резуль­татом такої поведінки є порушення дисципліни в класі. Незважаючи на це, перебуває в добрих .стосунках з однокласниками.

У колективі погана групова згуртованість, що може бути зумовлено поганою адаптацією багатьох дітей до нового колективу. Незалежно від цього в класі дівчатка добре спілкуються з хлопчиками і навпаки. Ко­лектив можна розглядати як єдине ціле, оскільки на даному етапі розви­тку відносин відсутні будь-які угруповання, діти виявляють цікавість до спільної справи.

Класний керівник – Ширинян Любов Олександрівна, учитель гео­графії, педагог з 21-літнім стажем роботи в школі, має вищу педагогічну освіту. Вона намагається з'ясувати інтереси учнів і зацікавити їх спільни­ми справами. Діти поважають свою «класну маму», вже за місяць у них склалися досить теплі відносини.

3. Зміст і характер колективної діяльності.

Загалом у класі гарна успішність, учнів більшою мірою цікавлять гу­манітарні дисципліни, але вони також не оминають питання практичної значущості багатьох аспектів точних наук. Усі оцінки вчителі виставля­ють у щоденники, які на початку кожного тижня збирає класний керів­ник. Дисципліну під час навчальної діяльності практично не порушують. На контрольних роботах намагаються допомагати один одному. Шпар­галками, видно, ще не навчилися користуватися.

У позаурочний час майже всі учні займаються спортом: дівчатка ходять на танці й гімнастику, а хлопчики – на футбольну секцію в сусідню школу.

4. Аналіз конкретних прикладів впливу колективу на особистість школяра й особистості на колектив.

З власної педагогічної практики можу навести приклад одночасно­го впливу особистості на колектив і колективу на особистість. В одному з моїх 10-х класів з'явився новий учень. Гарного першого враження він на мене не справив. Обстановка в класі до його появи була досить ста­більна і сприятлива: учні були дружні, регулярно ходили на уроки, прак­тично всі виконували домашнє завдання. З появою нового хлопчика я по­чала зауважувати розподіл класу на окремі групи, через якийсь час клас розділився на два угруповання. В одному з них залишилися ті, які про­довжували ходити на уроки, виконувати домашнє завдання, а в іншій – їх повна протилежність. Дійшло до того, що на перших і останніх уроках були присутні 5-6 учнів. Але новенький у ліцеї більш ніж на два місяці не затримався, видно, як і в попередній школі, і незабаром на уроки стало приходити більше учнів. І та група, яка продовжувала ходити на заняття, впливала на учнів, які залишилися без «ватажка».

5. Загальні висновки.

Колектив поступово розвивається, і я впевнений, що з кожним днем його згуртованість тільки збільшується. Учні завжди бадьорі, веселі й життєрадісні. Проявляють високу активність на уроках. Досить дис­ципліновані, уміють слухати педагога.

Поки що видно тільки один недолік – не сформовано згуртований колектив, немає гарних дружніх відносин між усіма його учасниками. Для усунення цього недоліку класному керівникові потрібно зацікавити дітей однією спільною справою або ідеєю, а також провести декілька те­матичних вечорів (або проводити їх постійно) для всіх учнів класу.